Методична скарбниця

Працюю  над темою  "  Шляхи формування   читацької  активності   молодших школярів"

Особливості організації освітнього процесу в 3 класі НУШ

З досвіду роботи...

Сучасне інформаційне суспільство рухається шляхом розвитку творчого мислення людини. Творча людина може успішно адаптуватися в суспільстві, протистояти негативним обставинам, знаходити позитивні виходи зі складних життєвих ситуацій, вона здатна до самореалізації своїх можливостей, саморозвитку. Але суспільна потреба у вихованні людини, яка творчо мислить, не знаходить повного відображення у шкільній практиці. Тому виховання творчої особистості, людини з творчим мисленням має особливу актуальність і є одним із головних завдань системи освіти.

        Завдання сучасної української освіти полягає, насамперед, у формуванні особистості з гнучким розумом, із швидкою реакцією на все нове, з повноцінними, розвинутими потребами подальшого пізнання та самостійної дії, з добрими орієнтувальними навичками й творчими здібностями.

        Духовне відродження українського народу неможливо уявити без впливу художньої літератури на формування національної свідомості, бо саме література є одним із активних чинників суспільного виховання ─ совісті, моралі, загальнолюдських цінностей. Зміни в усіх сферах нашого життя безпосередньо впливають і на літературну освіту школярів, адже література ─ це відображення в художньому стилі життя людини та суспільства з усіма складнощами і проблемами. Однак, щоб література здійснювала свою виховну роль, треба виробити у людини вміння читати художні твори, належним чином сприймати дійсність, відображену в художній формі, сформувати прагнення брати приклад з позитивних героїв. Сьогодні стоїть завдання побудувати навчально ─  виховний процес таким чином, щоб розвивати в учнів пізнавальний інтерес, вміння самостійно поповнювати свої знання, орієнтуватися в потоці наукової та політичної інформації.

        У наш час місце книги в житті підростаючого покоління змінюється, оскільки на їх використання впливають як інформаційні технології, так і телебачення. Найчастіше як джерело інформації замість книг учні використовують персональний комп’ютер. Але всім давно відомо, що знання, фантазія, логіка думки і міркувань, любов до рідної мови, уміння  логічно й образно розмірковувати  виховуються лише читанням. Уміти читати, бути читачем ─ це високе мистецтво, йому треба наполегливо вчитися. Дитяча художня книга ─ це особливий світ, який юний читач осягає і  розумом, і серцем. Дуже важливо, щоб книга увійшла в життя дитини якомога раніше, тому що вона є незамінною у виробленні уваги, зосередженості, у вихованні душевності, моральності тощо. В.О.Сухомлинський писав, що "Читання як джерело духовного багатства не зводиться до вміння читати, з цього вміння воно тільки починається. Дитина може читати вільно, безпомилково, але книжка не стала для неї тією стежкою, що веде до вершини розумового, морального, естетичного розвитку."

        Від початкової школи значною мірою залежить, чи полюблять діти читання, чи можливо залишаться байдужими до літератури. Саме у молодших школярів треба сформувати читацькі інтереси та закласти міцний фундамент етичної культури особистості.  Навичка читання ─ це основа, яка в майбутньому дозволить нарощувати духовний та інтелектуальний потенціал особистості. Щоб душа дитини відгукнулась на художній твір, задзвеніла чарівною музикою, треба, як зазначив В.О. Сухомлинський, "зуміти торкнутися її струн."

        Сучасні діти ─ це діти нового середовища, і вони не розуміють мови старих ідеалів високої моралі. Їх життя треба наповнити живим і дієвим сенсом, багатством емоцій.

        Зміст і методика предмета "Читання" мають величезний потенціал для морально ─ етичного, естетичного виховання; мовленнєвого, інтелектуального і творчого розвитку дітей засобами художнього слова. Хоча уміння читати розвивається на всіх уроках і життєвих ситуаціях, однак лише на уроках читання воно є об’єктом цілеспрямованого, системного опрацювання, що дозволяє умінню стати повноцінною навичкою, яка є інструментом неперервної освіти людини упродовж життя.

        У процесі залучення дітей молодшого шкільного віку до читання ми маємо підготувати вдумливого читача, який буде емоційно включеним до процесу навчання, спроможний до діалогу з автором художнього твору, до активного обговорення проблем, що торкнулися його душі у процесі читання.

        Отже, як зазначалося, основне завдання сучасної літературної освіти ─ це формування уважного читача з розвинутими творчими, розумовими, пізнавальними здібностями, який у процесі роботи над твором, максимально наближаючись до авторського задуму, готовий до критичної, виваженої оцінки, обстоювання власної думки, при цьому врівноваживши у своїй свідомості інші точки зору на предмет обговорення.

        Щоб сформувати у молодших школярів читацьку компетенцію необхідно вирішити такі завдання:

·       зацікавити учнів читанням;

·       розвивати цей інтерес до створення постійної потреби у читанні;

·       навчити вибирати літературу, враховуючи вікові та особистісні інтереси;

·       створити належні психолого ─ педагогічні умови для сприйняття, розуміння та оцінки прочитаного;

·       формувати навички аналізу художнього твору;

·       організовувати дослідницьку роботу школярів;

·       розвивати усне та писемне мовлення учнів;

·       працювати над постійним удосконаленням естетичного смаку школярів.

        Якщо комплексно підходити до вирішення цих завдань,              

то у справі формування справжнього читача можна досягнути бажаних успіхів. На успішність учнів впливає значна кількість різноманітних факторів. Але одним із найважливіших є вміння свідомо, правильно, виразно та швидко читати. У дитини, яка не вміє добре читати, виникають певні труднощі під час виконання домашніх завдань, їй не цікаво на уроках, вона приречена на розумову обмеженість і зубріння. Такий учень не буде активним читачем бібліотеки, не відчуватиме потреби спілкування з книгою, тому що читання приносить йому не задоволення, а муку. Читання являє собою процес, який базується на використанні розумової діяльності, певних способах кодування інформації, що надходить під час її обробки в мозок. І тому, якщо ставиться завдання підвищити ефективність читання, його продуктивність, якомога повніше потрібно враховувати можливості кожної дитини, допомогти їй в організації цілеспрямованої діяльності щодо формування і розвитку навички читання.

 Практика показує, що читацький інтерес успішно розвивається там, де навчання не зводиться до викладу готових істин, а активізує пізнавальну діяльність дітей, ставить їх перед необхідністю шукати відповідь на певне запитання. Завжди пожвавлюють навчальний процес і активізують клас ігрові моменти на уроках читання. Особливо це стосується першокласників, де гра, як провідний вид діяльності дошкільника, ще не втратила свого значення і в початкових класах. Тому добитися бажаного результату можна через гру.

        Ігрова діяльність ─ один із ефективних засобів підвищення якості сприймання молодшими школярами художніх творів на уроці читання. У структурі уроку читання ігрова діяльність має форму дидактичної гри, ігрової ситуації, ігрового прийому, ігрової вправи. Гра активізує психічні процеси діяльності молодшого школяра (відчуття, сприймання, мислення, уяву, пам’ять, увагу, волю, мову), які призводять до позитивних зрушень у розвитку дитини. Використання на уроках дидактичних ігор та ігрових моментів робить процес навчання цікавим, створює у дітей бадьорий, творчий настрій, полегшує засвоєння навчального матеріалу. Звертання до гри як до засобу організації процесу читацького сприймання продиктоване не лише віковими особливостями молодшого школяра, але й, по ─ перше специфікою літературного твору, яка є дуже близькою до художніх умовностей гри, і, по ─ друге, специфікою сприйняття літератури, яка теж співзвучна природі ігрового моменту, потребує відриву від реальності, переживання іншого світогляду, інших почуттів.

Перевага організації ігрового навчання в структурі уроку читання полягає в системності використання літературних ігор, змістом яких є початкові літературознавчі поняття та явища, у проблемно ─ пошуковому підході до їх засвоєння у процесі аналізу літературного твору, у ході літературно творчої ігрової діяльності молодших школярів на уроці читання.

        Коли дитина починає розмовляти, то в неї розвивається потреба в оволодінні мовою як засобом спілкування. Розширення мовного спілкування учнів з дорослими зумовлює виникнення у них інтересу до мови та читання, що сприяє розвиткові усного і писемного мовлення. Зразком для дітей у цей період має бути бездоганна, правильна, чітка, змістовна і в міру емоційна мова педагога. Адже, щоб виховати любов до книги, потрібно перш за все навчити дітей уважно слухати її, розуміти ідейно ─ художній зміст твору. Від того, як вчитель прочитає твір, як зуміє розкрити дітям його зміст, залежить їх інтерес до твору. Якщо вчитель зацікавить учня і дитина перейметься настроєм вчителя, то таке читання надовго залишиться в її пам’яті. Головним засобом виразного читання є інтонація. Інтонацією голосу вчитель звертає увагу на найважливіше, що дає дітям можливість краще осмислити окремі фрази, пережити певну ситуацію. Читати педагог повинен всюди, де трапляється нагода, щоб діти звикли до пізнання нового, незвіданого в процесі постійного спілкування з книгою. Творчо використовуючи пораду В.Сухомлинського можна розвивати читацькі інтереси на "Уроках мислення серед природи". Саме спілкування з навколишнім дивосвітом вчить дітей висловлювати почуття через казки, оповідання, вірші, які вони складають про все, що бачать. На таких уроках діти пригадують знайомі їм книги, вчаться мислити, вільно висловлюватись, опановувати образну літературну мову.

        Таким чином, тільки постійним знайомством і вправляннями з книжкою можна, з однієї сторони викликати в дитини інтерес до книги, а з іншої ─ навчити усвідомлено і виразно читати. Однак, ніяк не можна змушувати дитину читати більше, ніж вона може і бажає, бо надмірна вимогливість тільки відбиває бажання вчитися.

        Важливе значення на уроці читання має розповідь вчителя, яка повинна бути цікавою, емоційною, зрозумілою для дітей, торкатися до глибини серця, пробуджувати їхні почуття, але не перенасичена фактами, складними термінами. Цим вчитель може зацікавити дитину, привернути її увагу до нової книжки. Враховуючи психологію молодших школярів, потрібно добиватися активної, свідомої участі кожного на уроці, щоб діти могли як би переживати долю героїв.

        Важливим засобом виховання читацьких інтересів є систематичне голосне читання учнів, тому що у дітей молодшого шкільного віку переважає слухова пам’ять, підкріплена зоровим сприйняттям. І для того, щоб вони усвідомлено сприймали те, про що читають, їм необхідно почути, побачити, проаналізувати, запам’ятати. Читання вголос ─ це не тільки метод розвитку в учнів пізнавальної активності, але чи не єдиний метод, який допомагає викликати у дітей глибокі переживання, збудити потребу у духовному спілкуванні з іншими. Воно розкриває вміння прислухатись до тексту і запам’ятовувати його, осмислювати зміст прочитаного, образно уявити описувані картини, збагачує мислення і мову дітей. Трохи  пізніше більше уваги треба приділяти мовчазному читанню, бо саме воно має стати головним видом читання в майбутньому.

        Готуючись до уроку читання, вчитель повинен продумати кожен елемент уроку, використовуючи різні методи підготовчої роботи учнів до читання, зокрема бесіди, розповідь, робота з малюнком, картиною, діяльність по збагаченню словникового запасу дітей за кадрами кінофільму, вчитель тим самим може зосередити увагу учнів, викликати інтерес до нового матеріалу, краще ознайомити з лексикою твору. Головне, щоб протягом уроку дитина активно і творчо мислила. В.О.Сухомлинський радив учителям початкових класів: "Навчіть усіх дітей читати так, щоб вони вміли читаючи думати і думаючи читати". Уміння читати треба довести до автоматизму, щоб сприймання зором, очима і свідомістю випереджало вимовляння вголос. Чим значніше це випередження, тим тоншою буде здатність думати під час читання ─ а це надзвичайно важлива умова успішного навчання й розумового розвитку взагалі. Отже, уміння читати повинно стати автоматичною навичкою, за якої сили учня були б спрямовані не на виконання самої дії, а на глибоке осмислення змісту прочитаного. Щоб досягти такого рівня читання, треба учнів навчити аналізувати текст, тобто осмислювати його тему, ідею, ставлення автора до того, що він пише, висловлювати свою оцінку щодо прочитаного, бачити в тексті художньо ─ виражальні засоби мови, запам’ятовувати їх з метою збагачення власної мовної культури.

        Відомо, що аналіз твору потребує багаторазового перечитування. Як зацікавити дитину, щоб для неї це було захоплюючою справою? Для цього перед кожним читанням треба ставити нове завдання, причому таке, щоб шукаючи відповідь на нього, дитина відкривала для себе щось нове, чого не помітила раніше. Даючи запитання, які вимагають роздумів, учитель створює мовну ситуацію, спонукає учня до висловлення. У процесі аналізу діти проходять довгий шлях пошуку, сперечаються, відстоюють свою точку зору, вчаться розуміти інших людей. Учні вчаться висловлювати своє ставлення до прочитаного, оцінювати вчинки дійових осіб, виявляти мотиви їх поведінки, зіставляти вчинки персонажів, вибирають правильний вихід з тієї чи іншої ситуації. Оцінюючи інших, діти вчаться оцінювати й себе, а отже, у них виробляється уміння жити серед людей, удосконалюються навички спілкування.

        Важливим завданням початкового курсу з мови є формування у молодших школярів навичок зв’язного мовлення. Воно здійснюється в початкових класах з метою успішного засвоєння знань, закріплення та подальшого вдосконалення навичок свідомого, правильного, швидкого, виразного читання, розвитку вміння працювати з текстом, самостійно читати книги. У сучасній програмі з мови для початкових класів ставиться вимога, щоб робота по формуванню в учнів правильної вимови, чіткості й виразності усного мовлення, по збагаченню словника, виробленню вміння правильно і точно вживати слова, словосполучення, речення, по оволодінню орфографічними навичками стала основою кожного уроку.

        Великого значення слід надавати оволодінню школярами технікою мовлення, зокрема, такими її елементами, як постановка голосу, чіткість вимови звуків, складів, правильна літературна вимова. Адже без глибокого засвоєння елементів техніки мовлення не можна досягти виразності читання.

        Вагоме місце у вихованні читацьких інтересів відводиться позакласному читанню. Позакласне читання ─ складова частина навчального предмету початкової ланки ─ читання і розвитку мовлення. Це різновид читання, в якому поряд з класним читанням відведено окреме місце в системі початкової освіти. Успіх формування читацьких інтересів лежить в правильному поєднанні занять (уроків позакласного читання) з індивідуальною і масовою читацькою діяльністю. Щоб вчитель міг враховувати і оцінити ефективність навчання з цієї точки зору, сучасна методика позакласного читання дає систему спеціальних занять:

·       на підготовчому і початковому етапі ( уроки ─ ранки);

·       на основному етапі (уроки ─ звіти);

·       на заключному етапі (усний журнал).

Урок ─ ранок демонструє активність дітей як майбутніх

читачів, їх загальний і читацький розвиток, і таким чином, служить об’єктивним показником ефективності керівництва дитячим читанням для вчителя. Основою уроків ─ ранків є ті матеріали із занять і уроків позакласного читання, які мимоволі запам’яталися дітям, ввійшли в їхнє життя. Після кожної зустрічі з книгою в класі, вчитель спонукає дітей на початковому, а також на підготовчому етапах приносити в куточок читання книги, які їм сподобалися, виготовляти різних героїв цих книг, ставити живі картини.

        На основному етапі навчання для учнів ─ читачів методикою позакласного читання рекомендується дещо складніша форма прояву ініціативи і самодіяльності. Це уроки ─ звіти, до них і тему, і матеріал підбирають діти і готують виступ у постійних групах.

        На заключному етапі найбільш вдалою формою читацької самостійності і ініціативи, що вбирає в себе весь найцікавіший літературно ─ публіцистичний матеріал є усний журнал. Це театралізована дія, яка зберігає всі зовнішні ознаки журналу: "обкладинку", назву, емблему, музичну заставку, сторінки, рубрики.

Надійним помічником вчителя у формуванні читацьких інтересів дітей є літературні ігри, які можна проводити для будь ─ якого класу. За змістом і формою вони досить різноманітні і можуть практикуватися під час обговорення прочитаної книги, проведення літературних ранків і свят, походів чи екскурсій. Вони сприяють створенню бадьорого настрою в школярів, збагаченню їх знань, розвитку творчої уяви, образної пам’яті та мислення. Можна використовувати ігри, в основі яких лежить впізнавання творів за окремими малюнками чи уривками, постановка і розгадування "хитрих" питань по прочитаних книгах, відгадування імен літературних героїв, прізвищ письменників, складання літературних ігор за принципом "чого не вистачає". В процесі літературних ігор розвиваються інтелектуальні, моральні, вольові риси особистості, проявляється і удосконалюється кругозір, активізуються задатки і здібності.

Не менш значимі і показові для загального і літературного розвитку молодших школярів художні конкурси на кращий малюнок за  прочитаними творами, на знання віршів і прози, на вміння декламувати, читати по книзі.

Дуже важливим засобом розвитку активності , самостійності школярів у пошуках нового є літературні екскурсії. Вони допомагають глибше ознайомитись з місцями, де жили і працювали видатні письменники, з пам’ятками мистецтва, з літературно ─ меморіальними музеями. Такі екскурсії дають учням можливість зримо уявити життя письменника або його героїв, ту епоху, подіям якої присвячений художній твір.

Важливою формою масової позакласної роботи, засобом збудження у школярів інтересу до книги є проведення літературних вечорів:

·       вечори, присвячені ювілеям письменників;

·       актуальним літературним темам;

·       вечори байки, казки;

·       вечори обговорення книг.

Різноманітність форм позакласної роботи з дитячою книгою, раціональний підбір методів їх проведення, тісний зв’язок з життям сприяють розвитку в учнів інтересу до творів мистецтва, до літературної і усної народної творчості.

        З метою раціонального проведення уроків роботи з дитячою книжкою крім класних занять вчитель має передбачати бібліотечні заняття у шкільній та міській дитячій бібліотеці. Обізнаність в доступному колі читання розширює сферу пізнавальних інтересів школярів. Бажання прочитати книгу, яку вибрав сам, вміння користуватися нею розширює творчу уяву дитини, привчає думати про книги і їх героїв, про тих, хто пише книги, про людей, про своє місце серед них.

        Тому незаперечним є той факт, що виховання в учнів любові до книги, вироблення в них глибоких читацьких інтересів ─ одне з головних завдань, яке необхідно розв’язати на сучасному етапі реформи загальноосвітньої школи. Дуже важливо правильно організувати дитяче читання, спрямувати його так, щоб дитина не розгубилася в книжковому морі, щоб до її рук потрапляли найнеобхідніші книги, щоб спілкування з ними стало звичним, щоденним і, що дуже важливо, приємним заняттям. Ми маємо допомогти дитині зрозуміти, що скільки б вона не отримувала інформації з різних мас ─ медіа, тільки читання надасть справжню насолоду від слова, образу, краси.  Звичайно, діти мають зрозуміти, що читання ─ це напружена праця, але вона, коли вмієш її виконувати, приносить справжнє задоволення від спілкування з мистецтвом слова. Саме дорослі повинні свідомо й цілеспрямовано виховувати у дитини інтерес до читання, починаючи з сім’ї, дитячого садка, молодших класів.

        Творчість вчителя породжує творчість учня. Якщо на кожний урок намагатися підбирати такі види навчальної діяльності, які дають матеріал для роздумів, можливість виявити ініціативу і самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості, творчості, це зацікавить дітей, викликає позитивні емоції, сприятиме пошуку, формуванню школяра як читача. Без високої культури читання, наголошував В.О. Сухомлинський, немає ні школи, ні справжньої розумової праці. Читання є основою опанування всіх наук, розвитку людського інтелекту.

       

       

 «Читання – це віконце,через

                          яке діти бачать, пізнають

                                      світ і самих себе».

                                                            В.О.Сухомлинський

  Формування навичок швидкісного читання.

Сьогодні в умовах величезних змін у соціальному, економічному та політичному житті України постала проблема радикальної перебудови у сфері освіти та виховання, мета якої  – формувати конкурентно здібну, творчу особистість, яка спроможна до самовизначення, до самореалізації та самовдосконалення.

Так, серед багатьох сучасних проблем загальноосвітньої школи, шкіл нового типу, найважливішою є проблема підготовки громадян нашої держави з високим рівнем знань, на базі яких формується їх свідомість і загальна культура. В умовах модернізації системи освіти Міністерством освіти і науки України визначені нові стратегічні цілі й тенденції оновлення змісту навчання і виховання підростаючого покоління. У національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ ст. її головною метою визначено створення умов для особистісного розвитку і творчої самореалізації кожного громадянина України, формування покоління, здатного навчатися, створювати і розвивати цінності.

Навчити дітей вчитися, прищепити їм стійкий інтерес до знань, прагнення самостійно збагачуватися ними – таке завдання я поставила перед собою.

Першого вересня шестилітня дитина вперше переступає поріг школи, з якою попрощається тільки в юнацтві. Попереду 12 довгих і важких років навчання. Як важливо, щоб ці роки для кожної дитини були роками радощів незалежно від того, які здібності і індивідуальні можливості вона має. Джерелом такої радості може й повинна стати книга.

Значення книги в житті кожної людини і суспільства в цілому величезне. Книга – це ланка, яка зв’язує нас з минулим і майбутнім. Книга – це шлях до пізнання речей і явищ. Книга – це ключ до відкриття світу людей: добра й зла, сили й слабкості, покірності й боротьби. Відкриваючи цей світ, дитина розвиває свій розум і почуття, виробляє переконання, пізнає, оцінює й виховує саму себе. І нема в процесі розвитку такої ж загальнодоступної величини й направляючої сили, як книга.

Працюючи з книгою, дитина вчиться з першого шкільного дня на всіх уроках. Нам, вчителям, необхідно навчити учнів читати свідомо, виразно, швидко. Це одне з першочергових завдань вчителів початкових класів. Читання нерозривно пов’язане з письмом. У більшості випадків, якщо учень добре вміє визначити головну думку твору, робити висновки з прочитаного, тобто вміє  логічно мислити, то йому легше дається розв’язання задач з математики. Особливо важливо, щоб, починаючи з першого класу, діти вміли добре читати. Це запорука успішного читання в наступних класах.

Без високої культури читання, акцентував В.О.Сухомлинський, немає ні школи, ні справжньої розумової праці. Читання – основа всіх наук, розвиток інтелекту.

Гуманізація школи і спрямованість  школи на розвиток особистості поставили перед початковою школою проблеми формування в учнів інтересу до читання, навичок осмисленого читання, елементарного літературного і морально-естетичного розвитку, формування читання, як між предметного вміння.

Моя мета в тому, щоб сформувати молодшого школяра як свідомого читача, що проявив би цікавість до читання, володів міцними навичками читання, способами самостійної роботи з текстом і дитячою книгою (тобто читацькими, мовними, навчальними вміннями).

Моє головне завдання:

– запалити в дитячому серці вогник допитливості;

– збагачувати знання школярів про природу, суспільне життя, трудову діяльність людей;

– формувати мовленнєві вміння;

– розвивати інтерес до читання;

– розширювати коло читання молодшого школяра, його начитаність;

– розвивати увагу, пам’ять, спостережливість, творчі здібності;

– пробуджувати інтерес до читання, робити його цікавим, пізнавальним,                             розвивальним;

– забезпечити повноцінне сприйняття художніх і навчально-пізнавальних текстів в їх специфіці;

– навчити працювати з навчальною і дитячою книгою;

– виховувати національну самосвідомість, духовність.

І якщо в процесі навчання я виконаю всі свої поставлені завдання, то тільки тоді я зможу називати себе „Вчителем початкових класів”.

 Починаючи з першого класу, працюю над формуванням навичок техніки читання. Чим раніше дитина оволодіє технікою читання, тим легше їй вивчати всі інші предмети, передбачені програмою. Адже відомо, що неможливо добитись грамотного письма, якщо дитина не навчилася плавно читати і розуміти прочитане, немислимо навчитись розв’язувати задачі, оскільки за умови поганого читання їх тексту губляться логічні математичні залежності між величинами. Це стосується і вивчення інших предметів. Читати зі швидкістю дорослого учневі особливо необхідно тоді, коли він закінчує початкову школу і переходить в середні класи. Той навчальний мінімум, яким має оволодіти учень з історії, біології, літератури та інших предметів в цих класах, вимагає, щоб діти добре уміли читати не лише вголос, але й про себе, в темпі, хоча б розмовної мови. Інакше виконання домашнього завдання через недосконалість техніки читання займатиме декілька годин, стане важким тягарем для учнів, викликатиме негативні емоції, негативний результат. Саме тому на своїх уроках читання я намагаюсь застосовувати різноманітні інноваційні технології, прийоми і вправи, які вдосконалюють зорове сприймання і вимову дають мені змогу з меншою затратою сил досягти кращої результативності своєї праці, добитися глибоких і міцних знань, практичних умінь і навичок учнів.

Беручи до уваги все вище сказане мною, я переконалась, що вирішальну роль у читанні відіграють зорові відчуття: оптичний образ слова викликає відповідну мовно-рухову реалізацію. На швидкість реалізації зв’язку – буква – звук впливає ступінь знайомства учнів з буквами ( 1 клас, початок 2 класу). Зазначене впливає на розвиток техніки читання ( спосіб читання, правильність, швидкість).

Упізнавання сигналів (написане чи надруковане слово) здійснюється на основі графічних образів слів, що накопичуються в учнів. Накопичення цих образів:

– важливе завдання уроків читання. Для вирішення цього завдання вкрай необхідне читання у великій кількості. На кожному уроці я неодноразово повертаю учнів до тексту, щоб вони його перечитали, знайшли відповіді на поставлені мною запитання, вчу самостійно виділяти структурні частини, елементи тексту для характеристики вчинків дійових осіб і обов’язково зачитувати відповідні його частини.

Збагаченню практики читання сприяє і цілеспрямоване позакласне читання. Тому я намагаюсь ґрунтовно продумувати методику і зміст уроків позакласного читання, спеціально добираю тексти для окремих учнів чи групи учнів, враховуючи їх мовленнєвий розвиток.

Процес читання нерідко утруднюється недостатнім розвитком активного словника учнів. Слухо-моторна реалізація сигналу затримується впізнаванням слова. Цей процес відбувається швидше, якщо учень знає слово, вживав його. А отже, я намагаюся дбати про збагачення активного словника учнів, що відбувається як під час говоріння, так і під час слухання: накопичуються мовленнєві зразки (словникові, вимовні, структурно-граматичні). Тому раджу на кожному уроці проводити слухання (розповідь вчителя, читання текстів, прослуховування грамзаписів), відповідно добираю матеріал для слухання (залежно від словникового складу та змісту навчальної статті).

Постійно проводжу словникову роботу. Одним з її видів є „тлумачне” читання.

Активно практикую читання вголос, таке читання створює відповідне мовне середовище, сприяє розвиткові навичок вимови, це дає мені змогу  контролювати увесь  процес, при цьому забезпечується одночасне навчання всього класу.

У читанні мовчки виключаю озвучування слів, що сприймаються зором. Учні роблять менше пауз, більше охоплюють знаків за одним рухом очей, тобто розширюється „поле читання”. Це прискорює читання і дає можливість вдумуватися у зміст. Однак читання мовчки в молодших школярів розвивається повільно. Тому практикую цей вид читання на кожному уроці (7-8 хвилин) з урахуванням вікових можливостей дітей. Цей вид читання використовую в первинному читанні, для одержання з тексту певної інформації, у переказі, під час добору заголовків, підготовки дітей на запитання, опрацюванні художніх засобів тощо.

У практиці навчання відомі різні форми читання: індивідуальне, хорове (якщо треба підтягти темп), напівголосне, вибіркове, партитурне, читання в особах, у парах, ланцюжкове та інші. Саме їх я намагаюсь постійно практикувати на  своїх уроках.

Збільшенню мовленнєвої практики сприяє значною мірою аналіз фактичного змісту тексту. При цьому збагачується словник дітей, запам’ятовуються граматичні форми, що сприяє розвиткові умінь впізнавати слова у процесі читання. Формування висловлювань під час роботи над текстом має бути в центрі уваги вчителя. Вирішенню цього завдання сприяють смисловий аналіз (відповіді на запитання), композиційний (визначення структури тексту), лексико-стилістичний (аналіз мовних засобів), емоційно-образний (формування емоційного досвіду дитини) тощо.

Однією з основних вимог до навички читання є орфоепічна правильність. Розвиткові таких умінь сприяє система спеціальних вправ, спрямованих на засвоєння вимови звуків та їх сполучень. Серед них і „орфоепічне” читання (вид допоміжного повторного читання). Я спеціально читаю ще раз текст (етап повторного читання), після кожного речення зупиняюсь, й показую, як треба вимовляти слово ( при цьому добираю важкі щодо вимови), діти повторюють (спочатку хором, потім індивідуально). Після відпрацювання вимови слів я пропоную учням повторити все напівголосно за мною.

Переказ – це ефективний засіб розвитку вмінь висловлювати свої думки. Я пояснюю учням недоліки у вимові, у доборі слів, творенні форм, побудові речень. За роки своєї  праці, я помітила, що основним недоліком переказу є бідність мовлення (невиразність, схематичність). Усунення такого недоліку я досягаю змістовною роботою над мовними засобами, структурою речень до початку переказу.

Розвиткові вмінь зв´язно висловлювати свої думки сприяє і творча робота на основі тексту. Це може бути переказ із зміною особи, переказ тексту від однієї з дійових осіб. Особливо часто практикую складання оповідання за аналогією.

Актуальними формами роботи на моїх уроках читання є драматизація, інсценізація. Це глибоке, емоційне і логічне осмислення тексту. Зазначені форми роботи можливі лише тоді, коли текст учні прочитали неодноразово, усвідомлений ідейний зміст, дана характеристика героїв, проаналізовані мовні засоби.

У процесі опрацювання текстів дотримуюсь таких етапів:

– підготовча робота до читання тексту;

– первинне читання;

– повторне читання тексту;

– аналіз фактичного і образного змісту;

– узагальнююча бесіда за змістом;

– виразне читання тексту;

– творча робота на основі тексту

Шляхи формування читацької компетентності  учнів

початкової школи

Одним з головних завдань школи на сучасному етапі є забезпечення всебічного розвитку особистості. Це здійснюється, насамперед, шляхом єдності навчання і виховання, які ґрунтуються на загальнолюдських цінностях.

Школа повинна розвивати інтерес до знань, працювати над відродженням духовності, виховувати високі моральні якості, почуття щирості, доброти. Невичерпним джерелом таких знань, такого виховання є книга.

Прищепити учням любов до книги, потребу повсякденно читати, засвоювати додаткову інформацію так, щоб вони відчували радість від прочитаного. Ці вимоги як ніколи гостро постають саме сьогодні.

В наш час місце книги в житті підростаючого покоління змінюється, оскільки на їх використання впливають як інформаційні технології, так і телебачення.

Діти дедалі частіше використовують комп'ютер замість книг, при цьому дехто з них навіть хизується тим, що до кінця не прочитав жодної книги.

      Наш учитель, видатний педагог Василь Олександрович Сухомлинський писав: «Читання — це найнеобхідніший школяреві інструмент учіння і водночас віконечко у навколишній світ. Без уміння швидко і свідомо читати дитина залишається ніби напівсліпою...» Він розглядав опанування навичками швидкого і свідомого читання, як найважливіший інструмент у оволодінні знаннями не тільки в школі, а й у процесі самоосвіти, як умову для формування інтересу і бажання до знань, як передумову для формування багатого духовного життя школяра і як засіб розвитку мислення.

Навчання читанню завжди було однією з основних проблем початкової освіти. Відомо, якщо у початковій школі не сформувались міцні уміння і навички швидкого і свідомого читання, то надалі буде важко це зробити. До того ж, підготовленим до навчання в середніх і старших класах можна вважати лише того, хто, читаючи, зосереджує розумові зусилля не на процесі навчання, а на змісті матеріалу. Отже, значною мірою саме від початкової школи залежить чи стануть діти активними читачами, полюблять книгу, чи залишаться байдужими до літератури. І якщо дитина навчиться швидко і вдумливо читати в молодшому шкільному віці, то це, як правило, на все життя: вона матиме широкий світогляд, різнобічні і глибокі знання.

Але, нажаль, сьогодні ця мета реалізовується лише частково. І це викликає занепокоєння всіх педагогів.

Останнім часом ми дуже часто чуємо слово «проект». Роль проектів зростає, вони стають основним шляхом до втілення ідей. Проектна діяльність допомагає усвідомити відповідальність кожного в спільній справі, підвищити рівень особистої участі, якомога ефективніше здійснювати справу та представити її продукт. Проте бажання створити проект виникає лише тоді, коли проблема, над якою працюють, є актуальною.

Для того, щоб виявити достеменно актуальність даної проблеми, було проведено велику підготовчу роботу. А саме: співбесіди і анкетування учнів 2-4 класів та їх батьків, аналіз читацьких формулярів у шкільній і сільській бібліотеках, проаналізовано динаміку зростання темпу та якості читання окремих учнів.

В результаті обґрунтуванням актуальності даного проекту виявились наступні причини:

•             Відсутність дошкільного навчального закладу.

•             Відсутність мотивації у молодших школярів.

•             Перевага комп'ютера та телевізора в довкіллі дитини.

•             Відсутність домашніх бібліотек у більшості родин.

•             Завелика ціна дитячої літератури та передплати.

•             Відсутність з боку батьків власного прикладу читання.

Отже, виходячи з вищесказаного, основну мету проекту було визначено так: Допомогти учням зрозуміти, що книга є найавторитетнішим джерелом інформації; формувати навички читання та читацьку активність учнів початкових класів.

Що стосується завдань проекту, основні з них наступні:

• організувати освоєння теоретичних і методичних підходів до формування читацької активності школярів;
•    формувати і розвивати навичку читання;
•     здійснити педагогічне спостереження за рівнем читацької
активності;
•      формувати вміння самостійно шукати нову інформацію в різних
джерелах;
•   розвивати особистість дитини, розкриваючи її індивідуальність;
•  формувати навички самооцінки, самоконтролю та саморегуляції;
•    розвивати уміння працювати з книгою;
•     прищепити навички систематичного вдумливого читання;
•     реалізувати виховні функції по виявленню та розкриттю творчих
здібностей і можливостей учнів.

    Проект розрахований на 1 рік. Його учасники:  вчителі, учні, їх батьки. Основні виконавці - вчителі початкових класів школи.

      Для реалізації  проекту першочерговим завданням є формування навички читання.

У початкових класах учень має оволодіти читацькими і мовленнєвими навичками та уміннями, способами роботи над художніми, науково-пізнавальними текстами, дитячою і навчальною книжкою, орієнтуватися у світі дитячих книжок, періодиці, довідковій літературі, бути готовими до навчання в середній ланці школи на основі розвиненого в нього інтересу до читання, до книги.

Це вміння і любов до читання здебільшого формується у молодшому шкільному віці, коли особлива увага приділяється техніці читання.

Звичайно, щоб успішно розвивати її, потрібно правильно розуміти основу цього процесу і, насамперед, його залежність від особистості, швидкості реакції, якості зору, уважності, зосередженості, темпераменту.

Керуючись завданням проекту, я  кожен урок читання розпочинають з нових вправ. Учні тренують органи мовлення, вчаться регулювати дихання, розвивають та удосконалюють артикуляцію, навички антиципації. Ось які вправи ми  проводимо на своїх уроках постійно.

1.   Вправи на постановку дихання, розвиток артикуляції та на підготовку дитини до читання:

·        гра «Дзвіночок»;

·        скоромовки;

·        чистомовки.

2.   Вправи на подолання регресії. Читаючи текст, учні стикаються з

важкими словами (бар'єрами), зупиняються, розглядають несподівану

перепону, намагаються подолати кілька разів. Вони втрачають час,

гублять логічний зв'язок слів, знижують темп читання.

Щоб позбутися регресії, необхідно добре вивчати зміст тексту, визначати важкі як для читання, так і для усвідомлення слова, запи­сати їх на дошці, або на окремому аркуші паперу і розібрати разом із учнями. Звичайно більше уваги приділяється тим учням, у кого слабка техніка, вони мають прочитати ці слова уголос кілька разів:

·        вправа «Блискавка»;

·        вправа «Торбинка».

3.   Вправи на розвиток оперативної пам'яті, пильності зору та уваги.

Ці якості досить помітно впливають на формування навичок правильного, свідомого та швидкого читання.

4. Вправи на розвиток антиципації.

Уміння передбачити під час читання наступне слово називається антиципацією. Формування антиципації помітно сприяє розвитку швидкості читання. Спочатку пропонуємо школярам слова з пропу­щеними буквами, потім речення з пропущеними словами. Коли вихованці вже добре справляються з цими завданнями, вводимо у вправи складніші завдання.

      5. В молодших класах необхідно виробляти в учнів вміння орієнтуватися в  тексті  :

·        вправа «Стоп! Вперед!»

·        вправа «Земля-небо».

     6. Вправи на визначення цілісності тексту за його частиною:

·        вправа «Віконце».

1.     Вправи для тренування образної пам'яті.

       Такі вправи необхідні для усвідомленого читання. Тобто вчать дітей «бачити у своїй уяві, створювати образ з прочитаних в художніх текстах описів природи, людей, оточення». Щоб виробити достатній рівень темпу читання, а також усвідомлення учнями прочитаного, на уроках використовую систему ігрових форм, яка спонукають дитину читати більше і частіше на уроках і поза ними. Такі ігрові форми спрямовані на розвиток у дітей оперативної пам'яті, периферичного зору, на вдосконалення здатності вгадувати слова, наступні літери, на встановлення взаємо­зв'язку між словами, реченнями, на розуміння головної думки, на  усвідомлення фактів навколишньої діяльності крізь призму прочита­ного.

Велику увагу на уроках приділяємо виразності читання. Цю роботу проводимо так, щоб не зводити до демонстрації, «як читати», бо такий підхід приводить дітей тільки до повторення, а не до оволодіння відповідним умінням. Завдяки накопиченим враженням, діти можуть уявляти картини навколишнього життя, прово­дити смисловий аналіз і на цій основі читати виразно.

Звичайно, учитель повинен керувати індивідуальним читанням кожного учня. «При цьому ставиться завдання: за рік оцінити читання кожного школяра, знати, як він оволодіває умінням вільно читати, які книжки читає, крім підручника. Учень, який погано читає, - це потенціально     важка дитина. Якщо не навчити її вільно читати в початкових класах, вона зустріне пізніше нездоланні труднощі у навчанні. Уміння вільно, свідомо, виразно читати - це один із надійніших засобів запобігання розумовій інертності й відсталості. Це також стежинка, йдучи якою, людина піднімається до вершин інтелектуальної культури».В. Сухомлинський

                             

     Одним із шляхів реалізації проекту є виховання любові до книги.

 Основою вирішення цього питання є організація системи знань з позакласного читання. Для підвищення ефективності уроків, я створююмо для учнів початкових класів бібліотечку книжок .

А оскільки одного бажання читати недостатньо, моє  завдання - намагатися пробуджувати в дитині мотивацію до особливої діяльності, а саме користування бібліотекою. Підготовлена до цього дитина сама захоче стати читачем.

До цієї роботи потрібно залучати батьків учнів, пояснюючи їм, як зацікавити, не примушуючи. Тому доцільним є проведення батьківських зборів відповідної тематики.

Проблемі формування бібліотечно-бібліографічної культури в учнів початкових класів присвячені скоректовані згідно проекту бібліотечні уроки. Слід назвати ті, які доречно провести в межах реалізації даного проекту:

•             Ознайомлення з книжкою

•             Народження книжки

•             Як читати книги

•             Правила користування бібліотекою

•             Щоденник читання

•             Самостійний вибір книг у бібліотеці.

Складено план бібліотечних занять в  школі. В ньому є інформація про те, де можна знайти матеріали для розробки кожного уроку.

У своїй роботі з молодшими школярами доцільно використовувати методи індивідуального й масового керівництва читання. Через бесіди та консультації  враховуються  індивідуальні особливості читацького розвитку кожної дитини.

Для учнів початкових класів  проводяться також читання -слухання. Вони дають можливість звернути увагу школярів на те, що залишається поза їхньою увагою під час самостійного читання.

В рамках проекту тематика деяких виховних годин присвячена вільній дискусії про художні твори. Обговорення книг - це своєрідний колективний роздум, в якому діти беруть участь за власним бажанням, з різним ступенем активності та ініціативи.

Книжкова виставка - це широко розповсюджена в бібліотеці оперативна форма масової роботи. Вона експонується упродовж певного часу, щоб діти, вчителі, батьки мали можливість із нею ознайомитись. Їх тематика  наступна:

·        Дружба з книгою - це свято.

·        У доброму світі поезії.

·        Я і мої права.

·        Козацькому роду нема переводу.

·        Скорботний 33-й.

·        До річниці з дня народження В.Сухомлинського.

·        Скарби фонду.

·        Кращі українські народні казки тощо.

      Робота з учнями початкової школи насичена ігровими елементами. Це вікторини, подорожі, конкурси, літературні загадки, ігри. Зокрема запланували організувати:

•             вікторину «У світі цікавого»;

•             конкурс гуморесок;

•             свято «Козацькі розваги»;

•             інсценізацію української народної казки;

•             ігри «Букви заблукали», «На загадку є відгадка», «Чарівні слова»;

•             урок мужності «Нехай вогонь в серцях палає»;

•             свято «Прощання з букварем» тощо.

В рамках проекту слід активізувати участь учнів початкової школи в традиційному конкурсі-огляді «Живи, книго». У кожному класі створено пост бережливих: діти допомагають бібліотекареві та вчителеві-класоводу.

Актив читачів класу оновлює «Куточки читання».

 Виховання любові до книги неможливе без формування читацької активності, тому проект передбачає посилення роботи в цьому напрямку:

•     провести анкетування з метою вивчення причини недостатньої

читацької активності молодших школярів;

•      батьківські збори «не примушувати, а зацікавити» та «Головний

приклад для дитини - її батьки;

•    організувати екскурсії до бібліотеки учнів 1-го класу;

•    щоденне проведення літературних п'ятихвилинок;

•     урок доброти «Доброта творить дива» (до річниці з дня

народження В.Сухомлинського);

•соціологічне дослідження «Рівень читацької активності»;

          підсумки змагання «Найактивніший читач початкової школи».

Звичайно, проблемі формування читацької активності шкільна бібліотека приділяла і приділяє велику увагу і поза межами представленого проекту.

 От і на моїх уроках читання є драматизація, інсценізація. Це глибоке, емоційне і логічне осмислення тексту. Зазначені форми роботи можливі лише тоді, коли текст учні прочитали неодноразово, усвідомлений ідейний зміст, дана характеристика героїв, проаналізовані мовні засоби.

У процесі опрацювання текстів дотримуюсь таких етапів:

– підготовча робота до читання тексту;

– первинне читання;

– повторне читання тексту;

– аналіз фактичного і образного змісту;

– узагальнююча бесіда за змістом;

– виразне читання тексту;

– творча робота на основі тексту.

 ФРАГМЕНТИ  ІНТЕРАКТИВНИХ  УРОКІВ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

Урок з основ здоров`я  2 клас

Тема : ВИБІР ДРУЗІВ. УМІННЯ ТОВАРИШУВАТИ  І   СПІЛКУВАТИСЯ . ДРУГ -  НАЙБІЛЬШИЙ СКАРБ .

Мета: Розкрити значення дружби в житті кожної людини . Розви­вати уміння дітей спілкуватися й підтримувати товариські стосунки; усне мовлення, навички будувати власні висловлювання. Виховувати тактовне ставлення до людей, почуття товариськості, бажання бути справжнім другом.

Технології: «Мікрофон», гронування , криголам, стратегія « Емпатія» , групова робота.

Мета використання технологій: навчати учнів дискутувати, чіт­ко обґрунтовувати певну позицію з обговорюваної проблеми; надати можливість усім по черзі висловити свою думку

 

Гронування « Друг».

 

ДРУГ

                                                   

                                                                                                                            

 

Криголам « Друг»

Діти зла й підступна Баба Яга , як тільки побачить, що друзям дуже весело, цікаво ,радісно ,починає чаклувати й ставить між ними здоровенну гору з льоду , щоб їх розлучити .

А щоб здолати чари , ми виконаємо завдання , яке називається криголам «Друг».

            Д       – добрий , дорогий ,…

            Р       – радісний , розумний , …

           У        – уважний , урівноважений , усміхнений , ….

           Г        – гарний, головний в житті ,….

Молодці! Ви здолали чари злої чаклунки .

Тест «Чи вмієте ви ділитися ?» (групова робота)

Учитель роздає малюнки дерева без листя. Учні беруть олівці різних кольорів і малюють листочки . Хто більше намалює листочків, поки звучить музика .

( Якщо однакова  кількість різнокольорових листочків  (однаково представлені кольори ) – то ви вмієте ділитися).

 Стратегія «Мікрофон»

-   Що означає дружити? (До друга треба уважно ставитися, не свари­тися, ділитися з ним усім, намагатися зробити для нього щось хороше).

-    Хто хоче розказати про свого друга чи подругу? (висловлювання дітей)

-   "Уявімо себе на місці іншого"

Стратегія « Емпатія» ( стати на місце іншого) .

Уявіть, що ви дитина, про яку забули товариші …

Розкажи, що ти відчуваєш при цьому ?...

Вправа « Трям ».

Друзі  - 5

Товариші - ?

Однокласники  - 12

Яку цифру поставимо біля слова товариші ?

Чому ви так думаєте ?

Гра « Добре – погано» ( вибрати потрібне)

   І – варіант                                                                                 

У нас можна                                                        

Вітатися                                                                                   Штовхатися

Звертатися на ім`я                                                                 Лаятися

Дружити                                                                                    Сердитися

   ІІ – варіант

У нас не можна

Усміхатися один одному                                                       Ображатися

Допомагати                                                                              Брати чужі речі

Казати лише правду                                                               Обманювати

Математика 4 клас

Тема:Обчислення площі прямокутника

Мета: . Ознайомити учнів із правилом обчислення площі прямокутника.

Розвивати  вміння учнів розв'язувати задачі на знаходження площі,

 розвивати навички усних обчислень та логічне мислення дітей , вчити учнів дискутувати,розв`язувати винахідницькі задачі,  виховувати почуття дружби, колективізму, відповідальності за доручену справу.

Технології: «Грону­вання» ,«Незакінчені речення», «Мікрофон»,  «ТРВЗ»

Мета використання технології: розвивати логічне мислення, формувати в учнів уміння пра­цювати в групі,

Метод «Грону­вання» Стратегія «Мікрофон»)

Які асоціації в вас виникають , коли ви чуєте слово площа ?

Технологія «ТРВЗ» ( групова робота )

Розв'язування задачі.

 На малюнку зображено дитячий майданчик, по кутах якого росте чотири дуби. Як збільшити вдвічі розмір майданчика, щоб зберегти його квадратну форму і не знищити дубів?

-          Гра «Продовжіть речення» ( ст.∙ «Мікрофон»)

-          На уроці я навчився..

-          Мені сподобалося...

Хотів би ще навчитися...

             Українська мова . Розвиток зв`язного мовлення у 4 класі

Тема. Складання тексту – опису «Золота осінь»

Мета: Навчати учнів красномовно висловлюватися, розвивати мовні навички, уміння влучно добирати слова, порівняння, ознаки предметів, зв'язно й послідовно викладати думки; формувати вміння писати твори-описи; розвивати уявлення, увагу, спостережливість, логічне мислення; виховувати любов до природи, живопису.

Технологія: Ділова гра «Добре - погано» , Сенкан ,«Мікрофон», групова робота.

Мета застосування технології: учити дітей працювати в малих групах, висловлюватися лаконічно, чітко формулювати свої думки, розвивати творче мислення , уяву .

-Мовний марафон « Іменник»( Технологія «Мікрофон»)

— Що ви можете розповісти про цю частину мови? (Діти розпові­дають.)

•    Слова, що відповідають на питання хто ? що ? і є назвами предметів, на­зиваються іменниками.

•    Іменники, що є назвами істот (людей і тварин), відповідають на питан­ня хто ?

•    Іменники, що є назвами неістот, відповідають на питання що?

•    Власні іменники пишуться з великої букви.

•    Загальні іменники пишуться з малої букви.          ,

•    Іменники бувають чоловічого, жіночого й середнього роду.

•    Іменники, до яких можна підставити слова мій, він, — чоловічого роду.

•    Іменники, до яких можна, підставити слова моя, вона, — жіночого роду.

•    Іменники, до яких можна підставити слава моє, воно, — середнього роду.

•    Іменник мають два числа: однину й множину.

•    Іменники, що означають один предмет, знаходяться в однині.

•    Іменники, що означають два й більше предметів, знаходяться в мно­жині.

•    Іменник у реченні може бути підметом і другорядним членом речення.

•    Іменники, які відповідають на питання хто? або що? в реченні, — під­мети.

•   Іменники, які відповідають на інші питання, — другорядні члени речення.

    Гра «Допоможіть Незнайкові» (групова робота).

-  Діти, Незнайко написав речення, але припустився помилки. Допо­можіть йому виправити помилки в деяких словах.

А сьогодні всі дерева вкрилися інейом. Мо­гутній дуб застиг у мовчанні, вражений цією незвичайною тишою. Ще не­давно палав осінньою пожежою ліс. Пропливали ключом у синьому небі жу­равлі. Осінь сипала на землю дощом. Ліс спить чарівним сном.

 « Торбинка компліментів» ( збираємо всі компліменти разом)

Сенкан  «Осінь» (групова робота)

Ділова гра «Добре - погано»

        1 варіант – добре,що прийшла осінь

2 варіант – погано, що прийшла осінь .

Читання. 4 клас

Тема. І. БОНДАРЧУК « На новій землі ».

Мета уроку: вчити учнів аналізувати моральний вибір дійових осіб, простежувати за їх поведінкою; розвивати уміння читати текст в особах і ділити його на частини; уявляти картини, що відповідають змісту, описувати їх; знаходити образні слова і вислови; виховувати повагу до людей праці, зневагу до ледарства і пожадливості.

Технологія: «Акваріум».

Мета застосування технології: учити дітей працювати в малих групах, аргументувати та доводити свої міркування, висловлюватися лаконічно, чітко формулювати свої думки, відстоювати певні погляди та робити висновки з прочитаного.

Інтерактивна частина уроку (20—25 хв). Технологія «Акваріум».

Учні класу об'єднуються в групи по 5—6 осіб і ознайомлюються з метою технології.

Одна з груп сідає в центрі класу й утворює своє маленьке коло («Акваріум»). Учні цієї групи обговорюють отримане на картці за­вдання протягом 3—4 хв.

Інші учні класу слухають, не втручаючись, спостерігають, як від­бувається дискусія, пригадують правила роботи в малих групах, об­мірковують завдання, що обговорюється в «Акваріумі».

Через 3—4 хв група з «Акваріума» сідає на свої місця в класі, а всі інші обговорюють її роботу.

—  Чи всі погоджуються з думкою групи?

—  Чи правильно була доведена думка?

—  Що в доведенні було найдоцільнішим?

Місце в «Акваріумі» займає інша група й обговорює наступне пи­тання.

По черзі через «Акваріум» проходять усі групи, і їхня діяльність обговорюється всім класом.

Пам'ятка роботи в групі (повинна лежати на столі)

1.    Прочитайте завдання вголос.

2.    Обговоріть його в групі.

3.    Через 3 хв підбийте підсумки обговорення.

Картки із завданнями для груп

Картка 1. Про які часи йдеться в оповіданні?

Картка 2. Які труднощі виникли під час далекої  подорожі?

Картка 3. Як сприймали переїзд діти, мати, батько? Доведіть свою думку.

Картка 4. «Моє щастя — то моя праця». Так чи ні? Доведіть.

                       Математика2 клас

Тема:. Множення і ділення на 10 і на 100. Розв'язування і порівняння взаємопов`язаних задач

Мета: ознайомити учнів із прийомами множення і ділення на 10 і 100; узагальни­ти вміння учнів розв'язувати задачі на зведення до одиниці, розвивати навички усних обчислень та логічне мислення дітей , вчити учнів дискутувати,розв`язувати винахідницькі задачі,  виховувати почуття дружби, колективізму, відповідальності за доручену справу.

Технології: «Карусель», «Незакінчені речення», «Мікрофон», «Пошуки людського скарбу», «ТРВЗ»

Мета використання технології: формувати в учнів уміння пра­цювати в групі, розвивати навички спілкування, осмислювати вивче­ний матеріал, розвивати логічне мислення .

Використання технології «Незакінчені речення», «Мікрофон».

•   Щоб збільшити число на кілька одиниць, потрібно...;

 ∙    зменшити число на кілька одиниць...;

•      збільшити у кілька разів...;

•      числа при додаванні називають­ся...;

•      числа при відніманні називають­ся...;

•      40 збільшити на 5; на 50;

•      50 зменшити на 20; на 2;

•      перший доданок 12, другий — 8,знайти суму;

•      знайти різницю чисел 27 і 1; 100 та 4; 48 і 18.

.Стратегія  «Пошуки людського скарбу»

Об `єднати дітей в групи по 4 чоловіки .

Знайти 2 скарби:(2 способи розв`язування)

Задача на припущення

На подвір`ї бігали поросята і курчата . Всього було 9 голів і 24 ноги .Скільки було поросят і курчат ?.(Відповідь: 6 курчат, 3 поросят)

Поросят - ? шт.

                                9 голів, 24 ноги

Курчат - ? шт.      

Технологія «ТРВЗ»

Винахідницька (життєва) задача 

Ви дуже голодні .На столі лежить запашна , смачна хлібина .Але біля стола стоїть голоднющий вовк і чекає коли ви підійдете до стола . Ваші дії .(учні зачитують свої розв`язки)

 «ЧАРІВНІ КВАДРАТИ» (Технологія«Карусель»)

26		18
		32
.		22

		32
	26	18
		28

		24
22	27	20

Спробуй числа дописати,

«Чарівні» зроби квадрати:

У рядках, стовпцях, навскіс

— Будуть суми рівні скрізь.'

                Розвиток зв'язного мовлення. 4 клас

Тема. Складання тексту-опису «Мій домашній улюбленець».

Мета: розвивати вміння добирати доцільні прикметники для опису тварини, збагачувати словник дітей лексемами із переносним значенням; розвивати увагу, спостережливість, уяву; удосконалювати орфографічні навички, способи мовленнєвої діяльності; виховувати любов до тварин, почуття відповідальності за них.

Технології: «Карусель», «Обери позицію».

Мета застосування технологій: одночасно залучити всіх учнів до активної роботи з різними партнерами зі спілкування для обговорення дискусійного питання з діаметрально протилежних позицій у випадку, коли єдиного способу розв'язання проблеми не існує; розвивати вміння аргументувати власну позицію; вчити вислуховувати інших; учити прог­нозувати наслідки індивідуальних позицій і рішень для суспільства, окремих людей.

Інтерактивна частина уроку (10—15 хв).

Постановка питання для обговорення: «Чи варто заборо­нити утримання домашніх тварин у містах».

Вправа «Очікування».

Повторення правил роботи в парах, групах.

Технологія «Карусель».

Учні утворюють два кола: ті, хто у внутрішньому колі₄ стоять спи­ною до центру, а ті, хто у зовнішньому, — обличчям до нього, утворю­ючи «карусель».

Кожен учень внутрішнього кола висуває по одному аргументу «за» впровадження даного закону, а учень-напарник із зовнішнього кола представляє один аргумент «проти». Далі за сигналом учні зов­нішнього кола роблять крок вправо, а учні внутрішнього кола стоять на місці. Таким чином, постійно утворюючи нові пари, діти мають змогу ознайомитися з різними позиціями, поглядами на дану проб­лему.

Технологія «Обери позицію».

Після обговорення цього проекту вчитель пропонує визначити власну позицію і проголосувати : «за», «проти» або «не ви­значився».

Вироблення в групах спільних аргументів на захист своєї позиції.

Після викладення різних точок зору можлива зміна своєї думки і перехід до іншої групи.

Коли учні сядуть на свої робочі місця, учитель пропонує перелі­чити найпереконливіші докази своєї і протилежної сторони у вигляді вправи «Продовж речення»:

«На мою думку, найпереконливішими до­казами «за» впровадження цього проекту були (...), а «проти» — (...).

Слово вчителя.

— Кожен із вас обрав свою позицію, свою точку зору. У будь-яко­му разі, перш ніж принести додому цуценя чи кошеня, прошу зважи­ти всі «за» і «проти», які ви почули сьогодні, тому що, за словами А. Екзюпері,

«ми  відповідаємо за тих, кого приручили».

                      Українська мова . 2 клас

Тем:Ненаголошені голосні звуки [е], [и] . Перевірка ненаголошеного голосного за допомогою наголосу. Робота над словниковими словами.

Мета: вчити перевіряти написання ненаголошених голосних за допомогою зміни слова й добору спільнокореневих слів, відпрацьовувати правильну вимову слів з ненаголошеними голосними е, и; закріплювати вміння визначати наголошений склад у слові, знання про корінь слова;збагачувати словниковий запас учнів,розвивати навички зв'язного мовлення; виховувати уважність, спостережливість.

Технології: «Міні-проект»

Мета застосування технології: учити дітей працювати в групах, створювати міні-проекти і захищати їх, аргументувати та доводити свої міркування, висловлюватися лаконічно, чітко формулювати свої думки.

.Словникова робота (Міні-проект)

1 ГРУПА Заєць (слайд «Фото зайця» )

1.Заєць – походить від праслов`янського слова «заієсь» що означає стрибати .

Пряме значення :

 1) Невеликий полохливий звірок, гризун; має до­вгі задні ноги і довгі вуха.                                                                                                                           Переносне значення :

2) Пасажир або глядач без квитка.

Синоніми. Заєць, вухань, куцохвостик, сіренький, русак, біляк.

2. Прислів'я, приказки.

1. За двома зайцями поженешся — жодного не впіймаєш.

2. Заєць від куща, а жаба від зайця тікає.

 3. У зайця стільки стежок, як у клубку ниток.

4. І  по заячому сліду іноді знаходять вовка.

5. Зловив зайця за хвіст.

6. Видно зайця по вухах

3. Прикмети

 1. Листопадовий день — що заячий хвіст.

 2. На Новий рік прибавило­ся дня на заячий скік.

 3. Якщо весною довго не линяють зайці, холод­на погода триватиме.

4.Загадки.

1. Від страху тремтить, швидко біжить.

2. Я вухатий ваш дружок, в мене сірий кожушок,

куций хвостик, довгі вуса, я усіх-усіх боюся.

3. Біжить він по долині в сіренькій кожушині.

4. Боюсь я вовка і лисиці, боюсь мисливської рушниці,

тому від страху перед ними я сплю з відкритими очима.

       5. Коли так кажуть?

1. Вбити двох зайців — одночасно виконати дві справи.

2. Погнався за двома зайцями — взявся за дві роботи, але жод­ної не виконав.

3. Проїхався зайцем — не оплатив проїзду.

4. Заяча душа — про боягуза, нерішучу людину.

2 ГРУПА Олень ( Слайд « Фото оленя» )

     1.Загадка. Хто на собі ліс носить?

2. Парнокопитний ссавець з рогами.

Довжина тулуба 2 метри 20 сантиметрів. Маса 220 кілограм.

Тривалість життя 15 років .

3.Знайти спільнокореневі слова

1. Ось гляньте: з оленятком олень у зоопарку на­шім є.

4.Граматична арифметика

Бол – б + ень =   (олень)

3 ГРУПА  Ведмідь ( Слайд «Фото ведмедя» )

  1.Ребус .

   2. Слово ведмідь означає – той що знає (відає ) де мед .

1)             Великий хижий ссавець з масивним тілом, дов­гою шерстю і короткими товстими ногами.

Білий ведмідь має тіло довжиною 3 метри і важить 800 кг , а бурий ведмідь має тулуб довжиною 2 метри і важить 500 кг. Живе ведмідь 15-20 років .

2)             переносне значення. Про сильну, але неповоротку людину.

Синоніми. Ведмідь, бурмило.

Коли так кажуть?

1) Дивитися ведмедем — бути злим, насупленим.

2) Ведмежа послуга — невміла послуга, від якої немає користі.

3) Ве­дмежий куток — віддалене, маловідоме, глухе місце.

4) Ведмідь на ву­хо наступив — відсутність музичного слуху.

3.Прислів'я, приказки.

1. Лютий ведмедю в барлозі бік пригріває.

2. Не діли шкіру невбитого ведмедя.

3. У ведмедя десять пісень і всі про мед.

 4. Два ведмеді в однім барлозі не живуть.

 5. До меду тягли вед­медя за вухо, а від меду за хвіст.

4. Загадки.

1. Влітку бродить без дороги поміж сосен і беріз.

Взимку він хропе в барлозі, від морозу сховав ніс.

2. Влітку наїдається, а взи­мку висипляється.

 3. Хоч у нього й шуба є, та як холод настає,

 він не їсть тоді, не п'є і не ходить, не гуляє,

а у лігво спать лягає.

5.Коли так кажуть?

1) Дивитися ведмедем — бути злим, насупленим.

2) Ведмежа послуга — невміла послуга, від якої немає користі.

3) Ве­дмежий куток — віддалене, маловідоме, глухе місце.

4) Ведмідь на ву­хо наступив — відсутність музичного слуху.

4.      група Дятел ( Слайд «Фото дятла» )

1. РЕБУС

2. Дятел

Лісовий птах, з довгим (до 6 сантиметрів) і гострим дзьобом; їжу добуває з щілин кори дерев. Коли в дятла висовується язик , то він стає в 4 рази більшим від дзьоба .Дятла називають лісовим хірургом. Цілий день він провадить медичний огляд своєї ділянки. Від дятликового гострого дзьоба не сховається жодна комаха.

3. Загадки.

1. Вірно людям я служу, їм дерева стережу, дзьоб міцний і гострий маю, шкідників ним добуваю.

 2. Цілий день працюю в гаї, ді­ловито дзьобом б'ю.

 Я не цвяхи забиваю, шкідників я дістаю.

4.Приказка.

Хто би дятла й знав, коли б не довгий ніс.

5. СКОРОМОВКА.

У дуплі у дятла дім.

Дятленятам добре в нім.

 .Порівняти слова, знайти спільну ознаку.

ведмідь, заєць, верблюд, олень (назви тварин)

        Урок з позакласного читання  в 4 класі

Тема : Кожна байка чогось навчає, від чогось застерігає. Відомості про байку.   Езоп — перший байкар світу  Байка  «Двоє  приятелів і ведмідь».

Мета: Актуалізувати й розширити знання дітей про байку як жанр. Підвести учнів до глибшого розуміння жанрових особливостей байки, значення термінів "байка", "мораль", "алегорія". Ознайомити учнів з історією виникнення байки. Показати роль байки у вихованні високих моральних якостей. Вчити узагальнювати морально-етичний досвід, відображений у байках. Виховувати вміння оцінювати людські вади і чесноти. Удосконалювати умін­ня структурувати текст, виділяти головну думку (мораль), читати в особах. Збагачувати мовлення прислів'ями.

Технологія: Інтерактивна вправа «Навчаючи-вчусь.»,стратегія «Емпатія»

Мета застосування технології: учити дітей працювати в малих групах, висловлюватися лаконічно, чітко формулювати свої думки, розвивати творче мислення , уяву .

1.Ознайомлення з життєвим і творчим шляхом Езопа ( Групова робота. Інтерактивна вправа «Навчаючи-вчусь.» )

 Клас ділю на 5 груп. Діти розходяться по групах  відповідно до своїх номерів ,а потім повертаються в групу навчаючи інших по своєму запитанню.

Нагадую правила роботи в групах.

1.   Перед початком роботи оберіть лідера.

2. Уважно слухайте та читайте завдання.

3.   Говоріть почергово, не перебивайте один одного.

4. Дотримуйтесь правила піднятої руки.

5. Працюйте так, щоб не заважати іншим.

На виконання завдання групам дається 2 хвилини.

     1 група

   За легендами, основоположником байки вважають Езопа, який жив,  у VI ст. до н. е. Езоп був рабом і не міг говорити вільно, відверто, тому звертався до алегоричної форми, до форми байки. У той час байка існувала як вид усної творчості. Згодом близько II ст. до н. е.) байки Езопа були записані, їх використовували як навчальний посібник у риторичних школах.

- Езоп жив у Стародавній Греції, приблизно в VII—VI ст. до н.е.

За переказами, він не був греком, а чужинцем, рабом відомого рабовласника Ксанфа, який вважав себе вченим-філософом, а насправді був обмеженою людиною.

2 група

  Яким постає Езоп у переказах?

Від народження він був горбатим і потворним. У нього було велике черево, а на спині горб. Зовсім, здавалось, негарний на вигляд, цей раб був надзвичайно розумним. Про його мудрість ходили легенди.

3 група

  Якось господар Езопа зажадав від нього принести з базару найдорожчу річ. Раб приніс йому язик і так пояснив свій вибір: "Язик - могутня зброя, завдяки йому можна проповідувати любов, справедливість, здійснювати добрі вчинки, дарувати надію, цінувати та поважати людей, тому язик — найдорожча річ".

Коли іншого разу господар зажадав найдешевшу річ, то раб знову приніс язик і пояснив свій вибір так: "Язик може чинити зло, вбивати та зраджувати, завдавати болю, приводити до розчарування. Тому це найдешевша річ.

4 група

  Пізніше Езоп здобув волю, став радником царя Крези. Зазнавши принижень, він як ніхто розумів інших принижених, повчав людей своїми байками. Зажив серед сучасників великої слави. Проте трагічно закінчилось його життя. Езопа було несправедливо звинувачено у крадіжці золотого кубка із храму Аполлона, засуджено і вбито. Він був скинутий з високої скелі у безодню.

5 група

  Авторству Езопа приписують 426 прозових байок. Вони вирізняються надзвичайною простотою будови і лаконічністю. Він розповідав людям короткі байки, які навчали їх розрізняти добро і зло, замислюватися над своїми вчинками і словами. Ще за життя його назвали мудрецем. За зразком Езопових байок пізніше в різні епохи складали свої твори письменники різних народів

Езопівська мова-тепер цей вислів уживають для позначення мови, спов­неної натяків, замовчувань, алегорій.

2.Перевірка засвоєного матеріалу

  Хто такий Езоп ?Скільки байок він написав ?

— Як називають повчальний висновок байки?

Чого навчали людей Езопові байки?

3. Стратегія «Емпатія»  Розвиток творчої уяви .

    Діти уявляють себе свідками події:

1)  хлопчики - хлопчиком,який залишився на землі

2)  дівчатка - ведмедем (деревом ).

4. Робота в парах.

— Прочитайте в особах розмову, яка відбулася між приятелями

5Гронування ( Товариш )

           І варіант 

  Які риси характеру засуджуються?

(Самовпевненість, страх, нещи­рість, заздрощі.)

          ІІ варіант

А які схвалюються? (Розсудливість, швидка реакція.)

 

 

6. Стратегія «Мікрофон» Розповідь про свого товариша .

7.Переказ байки.Емпатія .

      (дівчатка-від імені ведмедя, хлопчики-від імені залишеного хлопчика).

8.  Гра  «Добре» - «Погано» ( у формі дискусії )

Я вважаю...

На мою думку...

Я з вами частково згоден....

Я поважаю вашу думку,але...

Я звами не згоден...

Це не має значення...

9. Вправи «Трям»

                    

                     Ведмідь      - ?                                                                             

                     Друзі           - 5

                     Товариші   -8                                    

                                 Ведмідь   - 3, 6

                                Друзі        - ?

                                Товариші -0

10.Абетковий суп

(Діти витягають по 1 букві і складають речення по темі нашого уроку)

— Хто такий Езоп? Що ви запам'ятали про першого байкаря?

Які при­слів'я про дружбу ви знаєте?

Які з них співзвучні з мораллю байки?

11) Завдання: «Продовж  прислів'я» (вчитель читає прислів'я, але не до кінця).

Вчитель.    Не май 100 рублів, а май 100...

Діти.    Друзів.

Вчитель.    З ким поведешся, від того й...

2-а дитина.    Наберешся.

Вчитель.    Яку дружбу заведеш, таке й життя...

3-я дитина.    Поведеш.

Вчитель.   Лихий доброго...

4-а дитина.   Псує.

Вчитель.   Друзі пізнаються в...

5-а дитина.   Біді.

Читання. 4 клас

Тема. Марк Твен «Чудовий маляр » (уривок з роману «Пригоди Тома  Сойєра»)

Мета: вчити учнів групувати дійових осіб, давати їм характе­ристику; збагачувати словник новими словами; формувати оцінні судження.

Технології: «Метод ПРЕС», «Мікрофон».

Мета використання технологій: навчати учнів дискутувати, чіт­ко обґрунтовувати певну позицію з обговорюваної проблеми; надати можливість усім по черзі висловити свою думку.

Інтерактивна частина уроку (10 хв). Технологія «Метод ПРЕС»

Технологія застосовується на етапі усвідомлення змісту твору і його моральної ідеї.

—  Діти, ми з вами прочитали оповідання Марка Твена «Чудовий маляр »
Назвіть дійових осіб твору.

—  Які стосунки були між Томом Сойєром і Беном Роджерсом ?
Чи були  вони друзями.?

—  Чи були  вони друзями.? (Учитель бере символічний мікрофон і по черзі підходить до кожного учня.)

—  А тепер подивіться на дошку.

—   (На дошці написане твердження:Великий закон , який керує вчинками людей –коли хлопчикові або дорослому забагнеться чогось, треба , щоб цього нелегко було досягти .)

—  Ваше завдання — ви­словитись з цього приводу, використовуючи ключові слова.

Ключові слова записані на картках:

• позиція (я вважаю, що...);

• обґрунтування (оскільки...);

• приклад (наприклад...);

• висновок (таким чином...).

Після того, як усі бажаючі висловляться, підбивається підсумок.

Цей метод спонукає учнів до вироблення й формулювання аргу­ментів, висловлювання власних думок з дискусійного питання у ви­разній і стислій формі, формує вміння переконувати інших.

Природознавство. 4 клас

Тема. Екологічний брейн-ринг на тему : «Охорона природи на Землі»

Мета: узагальнити та розширити знання дітей про те, що обов'язком кожної людини є охорона природи; продовжувати роботу над художнім словом, збагачен­ням словника учнів; розвивати естетичне сприйняття чудового світу природи, уяву, пам'ять; виховувати в дітей бажання берегти все живе. виховувати творчий потенціал дітей, здат­ність долати стереотипи мислення; розвивати артис­тичні здібності, вміння спілкуватися в команді й зна­ходити спільні рішення.

Технологія: «Сенкан «Природа», «ТРВЗ», «Розгадай ситуацію»,«Два—чотири — всі  разом», «Мікрофон»).

Мета використання технології: розвивати навички спілкування в парі та групі, уміння переконувати та вести дискусію ,вчити висловлюватися лаконічно, чітко формулювати свої думки, розвивати творче мислення , уяву .

.

ТРВЗ(теорія розв`язування винахідницьких задач)

1)— Ви забули виключити кран. Як вода, яка тече де­кілька хвилин або годин , впливає на забруднення ат­мосфери? (Відповіді дітей.)

—  Ви збираєтесь вранці до школи. Умиваєтесь і на­віть, можливо, не замислюєтесь, чому з крана тече вода. Вона до нашого крану надійшла з ріки по тру­бах. Що ж .її примусило рухатись по них, долаючи шлях, підніматися вгору на найвищі поверхи? Воду в трубах перекачують насоси. Звичайно, вони зовсім не схожі на той насос, яким ви звикли користувати­ся, накачуючи велосипедні шини. У цьому водяному насосі колесо,  швидко  обертаючись,  перекачує во­ду.  І  це колесо обертається завдяки електричному двигуну. Електричний струм приводить до дії елек­тродвигун.  Електроенергію виробляють на електро­станціях.

• Прослідкуємо за цим за допомогою схеми:

кран => насос => електродвигун => електроенергія =>паливо => забруднення атмосфери.

2)Хлопчик поїхав у село до бабусі і там зруйнував гніздо сови .Через рік бабусина корова почала давати менше молока. Як це пов`язано ?

«Розгадай ситуацію»

Ситуація 1.

Діти збирають у лісі ягоди і кладуть у кошики. По одній ягідці збирати дуже довго, і діти швидко втомлюються. Сергійко пропонує наламати гілок із ягодами. Всі залюбки погоджуються. Швидко напо­внивши кошики, задоволені діти ідуть додому.

Ситуація 2.

Діти підходять до озера. Яка краса! На бере­зі ростуть квіти, зеленіє травичка. Але що це? На

траві — сміття. Діти вирішують, що його необхідно прибрати. Двоє хлопчиків збирають сміття і кидають у воду. Тепер берег чистий.

Ситуація 3

. Увечері, зібравшись ви­рушати додому, після відпочинку на природі, вся компанія склала сміття в целофанову тор­бинку. Поблизу не було ніякого контейнера на сміття. Микола, своєрідний лідер, запропонував кинути сміття в рівчак

Ситуація 4

 Ви гуляєте з друзями і ба­чите, що якісь люди викидають із вантажівки діжки в озеро. Що ви зробите?

Технологія «Два—чотири — всі  разом».

Застосовується на етапі вивчення нового матеріалу. Спочатку повторюємо правила роботи в групі. Після цього вчитель пропонує учням скласти правила поведін­ки в лісі.

Кожен складає одне правило. Потім учні об'єднуються в пари і складають два правила. Далі — у малі групи по четверо і складають три правила. Після цього об'єднуються у великі групи по восьмеро і складають п'ять правил.

Доповідачі з кожної групи виходять до дошки і зачитують складені правила.

«Сенкан «Природа»,

  

   Продовжіть міркування.(Стратегія «Мікрофон»)

    Ліси треба охороняти, тому що ...

Природу треба охороняти, тому що...

Воду треба охороняти, тому що ....

   На уроці найбільшим відкриттям для мене було...

   Мені цікаво було дізнатися про...

Після уроку я обов'язково прочитаю додаткову літературу про...

Українська мова 2 клас

Тема. Повторення вивченого про прикметник як частину мови. Роль прикметників у мовленні.

Мета: повторити вивчені раніше відомості про прикметник, учити спостерігати за роллю прикметників у мовленні; розвивати мовлення, спостережливість, інтерес до навчання; виховувати любов до мови.

Технологія: «Ажурна пилка» («Мозаїка»), інтерактивна  гра «Хто більше?»,«Мозковий штурм», гра «Абетковий суп» ,гра «Добре – погано» ,Сенкан «Прикметник».

Мета використання технології: формувати в учнів уміння пра­цювати в групі, розвивати навички спілкування, осмислювати вивче­ний матеріал.

Інтерактивна частина уроку (25 хв). Технологія «Ажурна пилка».

Учні одержують різнокольорові фішки у вигляді різних чотирикут­ників.

Учні об'єднуються за кольором фігур у «домашні» групи, одержу­ють картки і виконують завдання (до 10 хв).

Група «Зелені».

1. Що таке прикметник?

2. Серед поданих слів підкреслити прикметники: солодощі, краси­вий, малий, працювати, вода, яскрава. Група «Червоні».

1.    Як змінюються прикметники?

2.  Визначити рід прикметників: аптечна,  найкраще,  гарячий,надійна, економне, охайний.

Група «Сині».

1.  Як змінюються прикметники за числами?

2.  З прикметників в однині утворити прикметники в множині: доб­ра — ..., ясний — ..., живе — .... чиста — ..., мила — ... .

Група «Жовті».

1.  Які закінчення мають прикметники ч. р., ж. р., с. р. у називному відмінку однини?

2.  Визначити рід прикметників: домашній, середнє, смілива, місь­ке, яскравий.

Учні об'єднуються за формою фішок — геометричних фігур в «експертні» групи, у яких кожний доносить до інших повторений ма­теріал (до 10 хв).

Учні повертаються «додому» — об'єднуються в «домашні» групи і виконують завдання: скласти будиночок «Прикметник».

Інтерактивна  гра «Хто більше?»

Зоровий диктант для вдосконалення оперативної пам`яті (Ейдетика)

Лісова стежка                 подоляночка

Запашні квіти                 кіт- коточок

Учнівська сім`я              чепурненький

Зелений гай                   прийшла весна

Золотий колос.                                                             

Прочитайте і запам`ятайте ці слова. Хто зможе їх всі назвати ?

Спробуємо скласти  казку з цими словами ( для кращого запам`ятовування) .

Ми йдемо лісовою стежкою. Кругом запашні квіти .Наша учнівська сім`я потрапляє в зелений гай .А там золотий колос несе Подоляночка і кіт-коточок .Такий чепурненький, бо прийшла весна .

Давайте тепер назвемо ці слова.

 «Мозковий штурм» «Гра в сніжки»(кожна сніжка це прикметник)

До нас на урок завітала Зима зі своїми синочками .Назвіть їх .

Які в неї синочки ?.................................. 

Закидаємо прикметниками кожен місяць.

1 ряд    штурмує Грудень.

2 ряд штурмує Січень.

3 ряд штурмує Лютий.

Мозковий штурм «Прикметник»                                                                                                                                                                              

Назвати все , що ви знаєте про прикметник.

Гра «Абетковий суп»

Виходять 2 учні і витягають по 1 літері .

Назвати найбільше прикметників,   які починаються цією літерою ( по черзі)

Гра «Добре – погано»

І-варіант –добре  , ІІ – варіант -погано                                                                                                                                                  Тема: «Прийшла весна»  

Сенкан «Прикметник» (робота в парах)

Прикметник

Гарний, мелодійний.

Прикрашає, доповнює, збагачує.

Прикметник робить мовлення багатим

Важливий   

Підбиття підсумків. Рефлексія.