Батьківська сторінка

“Нова українська школа” публікує поради, записані на зустрічі, яку організувала Atlantic School у Києві. 1. Читайте дитині, читайте з дитиною, слухайте, коли вона читає. Хай вона бачить, що ви читаєте. 2. Навчіть дітей бути незалежними, не робіть все за них. Знайдіть інформацію про те, яких навичок потрібно очікувати від дитини певного віку. (Наприклад, коли вона має вміти зав’язувати шнурки). 3. Нещодавні дослідження (опубліковані виданням Business Insider) свідчать, що найуспішнішими стають люди, яких у дитинстві батьки привчили робити щоденні домашні справи, в яких був розклад. Тож давайте дітям роботу по дому. 4. Встановіть правила і будьте послідовними, дотримуйтесь правил і розпорядку дня для дитини. 5. Будьте авторитетними, а не авторитарними. Не кричіть на дітей, не будьте жорсткими. 6. Слухайте дітей, відкладіть геть свої телефони. Вчіться спілкуватися наживо. 7. Інколи батьки кажуть: “Я говорю зі своєю дитиною”. Але вони говорять до неї, а не з нею. Якщо ви маєте спільну розмову, тоді навчаєте дитину, як спілкуватися із суспільством. 8. Ми говоримо, що діти мають свободу вибору, але вони не народжуються зі здатністю робити хороший вибір. Тому наша відповідальність – навчити цього. Це не означає відкривати шафу і казати: обирай, що одягнути. Адже дитина може взимку обрати футболку. Дайте натомість вибрати серед трьох речей, які підходять до погоди і місця, в яке йде дитина. 9. Якщо дитина не хоче робити вибір, або їй не подобається те, що їй запропонували, ваше завдання – навчити її контролювати емоції. Діти мають розуміти, що емоції, які вони відчувають, – справжні. Ми маємо навчити їх називати “злість”, “радість”, “щастя”, контролювати і розпізнавати в інших. А також розуміти, що вони справжні для іншої людини. 10. Сфокусуйтеся на процесі, а не результаті. Діти потребують простору для помилок, бо навчаються. Вони мають навчитися виправляти помилки й бути відповідальними за свій вибір. 11. Двомовність або знання багатьох мов допоможе дитині в майбутньому, бо їй доведеться працювати з людьми, які не знають її рідної мови. Лінгвістичні навички включають у себе щось більше, ніж просто володіння мовою. Вивчаючи мову, ви вивчаєте також, ким є люди, які нею говорять, їхню культуру. 12. Не вимагайте від дітей говорити іноземною мовою після першого заняття. Для вільного соціального спілкування потрібно 2-3 роки, а вільне володіння академічною мовою потребує до семи років вивчення. Усе приходить з часом. 13. Заняття музикою допомагає розвивати слухову пам’ять, а отже – полегшує вивчення мов. 14. Не знаю, чому “нудно” стало поганим словом. Нудьгувати – добре, це дає час подумати. 15. Коли діти роблять щось добре – хваліть їх, але не так, щоб вони вважали себе королями та принцесами. Так у них розвинеться здорова самооцінка, і вони знатимуть, коли похвала заслужена, а коли – недоречна. 16. Допомагайте дітям формувати образ здорової людини. Зараз дівчатка думають, що повинні мати ідеальну шкіру, пишні губи, бути дуже худими. Пам’ятайте, що стандарти краси постійно змінюються. 17. Коли ви нарікаєте на школу чи вчителя – знайте, що це вплине на здатність школи навчати вашу дитину. 18. Не забувайте приділяти час собі, щоб дитина бачила, що ви особистість. Не робіть її найважливішою у своєму житті так, щоб у вас не було стосунків з іншими людьми – це вплине на її власну здатність будувати стосунки. 19. Розвивайте в дитині сильне відчуття родини. Запровадьте сімейні ритуали, які робитимете разом. У вас має бути спільний сімейний час – наприклад, обід. 20. Допомагайте дітям зрозуміти їхнє місце у світі – діліться з ними мовою вашої родини, розповідайте родинну історію чи спогади. ЯК ГОВОРИТИ З ДИТИНОЮ ПРО COVID-19, НАВЧИТИ ЇЇ ВЕСЕЛО МИТИ РУКИ ТА ПРАВИЛЬНО ВІДПОЧИВАТИ — ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ Як правильно підписувати зошит?     У 1 та 2 класах зошити підписує вчитель; у 3 – 4 класах  це роблять учні. Зошит 1 з української мови учениці (учня) 3–А класу Ободівської СЗШ І-ІІІ ст. Авдєєвої Олесі       Як зазначати дату та вид роботи?      У письмовій роботі з мови або математики треба зазначати дату виконання роботи (починаючи з 2 класу; яка це робота (класна чи домашня), вид завдання (вправа, твір, задача, приклади тощо).       У  кінці заголовків кома не ставиться.  7 жовтня  Класна робота  Задача 35      Як виправляти помилку?       Щоб виправити невірно написану літеру чи цифру, треба помилку закреслити навкіс (справа наліво), користуючись ручкою, а не олівцем, і зверху написати потрібну літеру чи цифру, теж ручкою.    Чи можна помилку брати в дужки?      Якщо треба замінити слово, словосполучення, речення чи приклад, його закреслюють тонкою горизонтальною лінією, а в дужки не беруть, оскільки дужки є пунктуаційним знаком.    Як треба оформлювати роботу в 1 класі?        У період навчання грамоти (у 1 класі) дату виконання завдання, назву виду роботи (класна чи домашня) учні не пишуть.  Скільки рядків треба залишат  між класною і домашньою роботою?      Між заключним рядком тексту  однієї роботи і початком наступної слід пропускати два робочих рядки( українська мова).    Де починати робити записи на новій сторінці?     Записи на новій сторінці треба починати робити з першого рядка (українська мова) З другої повної клітинки (математика)  Чи треба пропускати рядок між датою і назвою роботи?     Між датою і назвою роботи, між назвою та видом роботи, між видом роботи і заголовком рядок не пропускають( українська мова)  Чи можна залишати вільні рядки в кінці сторінки?    Якщо залишаються вільні рядки, то їх використовують для завдань на розсуд вчителя. Початок запису тексту і його заголовок виконують на одній сторінці.  Де треба починати записувати дату, назву роботи та її вид?    Запис дати і виду  роботи розміщують посередині робочого рядка. На 10 клітинці в зошиті з математики. Скільки клітинок треба пропускати між класною і домашньою роботою?     Між заключним рядком завдання однієї письмової роботи і початком наступної роботи слід пропускати чотири клітинки. Де слід розпочинати запис математичних завдань?      Запис математичних завдань слід розпочинати на другій повній клітинці зверху та на другій клітинці від поля чи згину сторінки зошита.  Кільки клітинок слід попускати між записами?     Між записами дати, назви роботи пропускають одну клітинку.  Як писати цифри і літери?               1. Цифри і літери треба писати похило.          2. Кожну цифру, знак, літеру записують в окремій клітинці.          3. Для написання дужок теж відводять одну клітинку.   Яка повинна бути висота літер та цифр?          1. Цифри повинні бути заввишки одна клітинка;          2. Малі літери у 1-2 класах пишуть заввишки одна клітинка, а у 3 – 4 класах – 2/3 клітинки.          3. Великі літери треба писати заввишки півтори клітинки.   Які правила написання найменувань? Найменування одиниць величин пишуть повністю у запинанні задачі та після словесного запису числа:  (В одному ящику 14кг цукерок? Скільки кілограмів груш завезли?) Після чисел найменування пишуть скорочено: - Без крапки: 2 мм ,3 см, 4 дм, 4м, 6 кг, 7г, 8кг, 9ц, 10 т, 12 с, 13 хв, 14 год; - Крапка ставиться після скороченого запису найменування грошової одиниці: 20 грн.  35 к.   Які існують правила скорочення?            1.      Одиниці швидкості скорочено записують так: 14 м/с     60 км/год            2.      Одиниці площі записують так: 15     26  (висота цифри «2» біля літери – ½ клітинки)            3.      Назви предметів біля цифри записують скорочено, за правилами скорочень:  35 з. (зошитів) – до першої голосної; 17 ол. (олівців0 – до другої голосної. У відповіді до задачі назву предмета пишуть повністю: Відповідь: купили 24 олівці. Батьківський всеобуч. МЕМОРАНДУМ ДИТИНИ ·       Не псуй мене. Я прекрасно знаю, що мені зовсім не потрібно усе, про що я прошу. Я просто перевіряю тебе. ·       Не бійся бути твердим зі мною. Це краще. Це надає мені упевненості. ·       Не застосовуй до мене сили. Це вчить мене того, що сила – найголовніше у світі. Краще, якщо ти мене просто переконаєш. ·       Не будь непослідовним. Це бентежить мене та примушує намагатися уникати робити те, що мені під силу. ·       Не обіцяй. Ти, може, не зумієш дотриматися своєї обіцянки. Це послабить мою віру в тебе. ·       Не реагуй на мої провокації, коли я щось кажу або роблю для того, щоб завдати тобі прикрості. Інакше я прагнутиму одержувати все нові й нові «перемоги». ·       Не дуже засмучуйся, коли я скажу тобі: «Я тебе ненавиджу». Насправді я не маю цього на увазі, а хочу, щоб ти пожалкував про те, що ти мені зробив. ·       Не змушуй мене почуватися менш дорослим, тому що я надолужу все «дорослою» поведінкою. ·       Не роби за мене того, що я можу зробити сам. Не змушуй мене почуватися немовлям, тому що я буду постійно вимагати твоєї допомоги. ·       Не звертай багато уваги на мої «погані звички». Це тільки заохочує мене дотримуватися їх. ·       Не виправляй мене перед людьми. Я скоріше послухаю, якщо ти поговориш зі мною тихо, без свідків. ·       Не намагайся обговорювати мою поведінку під час конфлікту. У цей час я чомусь не дуже добре чую, а слухаюсь навіть ще гірше. Я зроблю те, що ти вимагаєш, але давай поговоримо про це пізніше. ·       Не намагайся читати мені проповіді. Ти б здивувався, якби дізнався, наскільки добре я усвідомлюю, що є погане, а що – добре. ·       Не змушуй мене почуватися так, ніби мої помилки – це гріхи. Я повинен вчитися робити помилки без почуття, що я сам поганий. ·       Не чіпляйся до мене. Або я буду захищатися й оглухну. ·       Не вимагай пояснень моєї поганої поведінки. Іноді я дійсно не знаю, чому я це зробив. ·       Не випробовуй занадто мою чесність. Мене легко налякати, щоб я сказав неправду. ·       Не забувай, що я люблю експериментувати. Я вчуся на цьому, тому прошу тебе змиритися з цим. ·       Не захищай мене від наслідків моєї поведінки. Я повинен вчитися з досвіду. ·       Не помічай занадто мої маленькі хвороби. Я можу навчитися насолоджуватися моїм поганим здоров’ям, якщо це привертає до мене багато уваги. ·       Не відштовхуй мене, коли я ставлю чесні запитання. Інакше ти побачиш, як я перестану запитувати і шукатиму цікаву мені інформацію хтозна-де. ·       Не відповідай на «дурні» чи безглузді запитання. Якщо будеш відповідати, то швидко зрозумієш, що я просто хочу мати тебе біля себе. ·       Ніколи не натякай на те, що ти бездоганний. Це надто багато вимагатиме від мене. ·       Не жалкуй, що ми не багато часу проводимо разом. Головне те, як ми його провели. ·       Не дозволяй, щоб мої страхи тривожили тебе. Тоді я ще більше боятимусь. Демонструй мені свою сміливість. ·       Не забувай, що я не можу жити без твого розуміння та заохочення. Чесно зароблене вітальне схвалення іноді забувається, а ось лайка – ніколи. ·       Стався до мене так, як ти ставишся до своїх друзів, тоді я буду твоїм другом. Пам’ятай, що я більше навчуся з прикладу, а не з критики.                 І, крім того, я тебе так люблю. Люби мене теж…  МУЛЬТФІЛЬМИ: ЇХ ВПЛИВ НА ПСИХІКУ ДИТИНИ Важливі етапи формування особистості дітей відбуваються до 7 років. Від того, що закладено в дитини в ці роки, залежить гармонійний розвиток її психіки в подальшому. Ігри, читання, спільні заняття з дорослими важливі для формування внутрішнього світу дітей.

ПОТРЕБИ В ІНТЕРНЕТІ ДІТЕЙ РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП Дитині до 7 років цікаво й необхідно грати, особливо – у розвиваючі та сюжетно-рольові ігри. Яким би іграм не надавала перевагу дитина – віртуальним, чи іграм з батьками та іншими дітьми, - все буде корисно для його розвитку, зрозуміло, якщо дотримувати часових обмежень. Інакше віртуальні ігри можуть швидко стати для дитини сенсом життя, а реального спілкування вона буде уникати. Відводьте на віртуальні ігри півгодини в день, а на ігри з однолітками – 3-4 години.

УСПІШНА АДАПТАЦІЯ П’ЯТИКЛАСНИКІВ РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ З УСПІШНОЇ АДАПТАЦІЇ П’ЯТИКЛАСНИКІВ ДО НОВИХ УМОВ НАВЧАННЯ Будь - які перехідні періоди життя і діяльності дітей висувають специфічні проблеми, що пов’язані зі зміною в організації навчальної діяльності у середніх класах. Умови, які змінилися, пред’являють більш високі вимоги до інтелектуального і особистісного розвитку, до ступеня сформованості у дітей певних учбових знань, дій, навичок. Процес звикання до шкільних вимог і порядків, нового для п’ятикласників оточення, нових умов життя розуміється як адаптація. Адже дитина в школі адаптується не тільки до своєї соціальної ролі, але перш за все до особливостей засвоєння знань у нових умовах.

РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПИТАНЬ УНИКНЕННЯ ВРАЖЕННЯ МІНАМИ І ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИМИ ПРЕДМЕТАМИ. Міни і вибухонебезпечні предмети забрали і скалічили безліч людських життів. Цей жах триває і зараз. 8-го грудня 2005-го року, на рівні Генеральної Асамблеї ООН прийнята резолюція № A/RES/60/97, в якій висловлюється глибока стурбованість і занепокоєність масштабними гуманітарними проблемами, викликаними наявністю цієї грізної зброї – мін і вибухонебезпечних пережитків війн і військових конфліктів. У даній резолюції підкреслюється необхідність посилення уваги з боку держав, котрі зіштовхуються з мінної загрозою, а також проводиться відвертий заклик до країн, громадських і не урядових організацій з метою запобігання подальшого використання мін та інших аналогічних небезпечних вибухових пристроїв.

РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПИТАНЬ ПОВЕДІНКИ У НАДЗВИЧАЙНІЙ СИТУАЦІЇ. Методичні рекомендації щодо проведення бесід з учнями загальноосвітніх навчальних закладів з питань поведінки у надзвичайній ситуації

АНГЛІЙСЬКА З НОСІЯМИ МОВИ: ПЛЮСИ Й МІНУСИ На скільки важливо мати у програмі навчання години спілкування з носіями англійської

БАТЬКІВСЬКИЙ КОМІТЕТ. НАВІЩО ВІН ПОТРІБЕН?  — Хто з вас погодиться брати участь в роботі батьківського комітету? — без особливої надії питає вчителька. І батьки опускають очі. Нікому з них не хочеться брати на себе зайві обов'язки. А тим часом вони позбавляють себе і важливого права — права активно впливати на життя школи. Ось що думають про участь батьків у шкільному житті самі педагоги .

ЗАКОН УКРАЇНИ “ПРО ОСВІТУ” (ВИТЯГ) СТАТТЯ 59. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БАТЬКІВ ЗА РОЗВИТОК ДИТИНИ. 1. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. 2. На батьків покладається однакова відповідальність за виховання і розвиток дитини. 3. Батьки та особи, які їх замінюють, зобов'язані:

ТЕСТ "ЯКІ ВИ БАТЬКИ?" Вам необхідно вибрати одну з трьох відповідей:  А. Можу і завжди так роблю. Б. Можу, але не завжди так роблю. В. Не можу.

ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ЗДОРОВ'Я ДИТИНИ В СІМ'Ї Основна відповідальність за розвиток і здоров'я дитини покладається на сім'ю. Саме з ній формуються найважливіші риси особистості. Досвід, який дитина набуває в родині, визначає її індивідуальну поведінку, життєві цінності. Від того, які взаємини в сім'ї, залежить розвиток самосвідомості дитини, духовний і психічний світ, можливість фізичної та соціальної адаптації, життєдіяльності.